Інвестуй в майбутнє! Юридичний факультет через призму інновацій.

Цей факультет завжди був одним із найпопулярніших у Волинському національному університеті імені Лесі Українки і серед фахівців, і серед абітурієнтів. Черговим визнанням стало те, що саме наш юридичний факультет посів 14 місце в рейтингу ЗВО України, які готують юристів. У чому ж секрет успіху та які практично-теоретичні методи використовують під час навчального процесу? Про це ми поговорили з деканом юридичного факультету Антоном Демчуком.

– Антоне Михайловичу, як вдається тримати високо підняту планку?

– Що ми зараз спостерігаємо? Нині проводиться багато статистичних досліджень, які начебто твердять про те, що в юристів є перенасичення ринку. Так, у кожній області та навіть районі є юридичні факультети різного рівня. Але чи всі вони готують реалізованих випускників? Напевно, що не всі. Зрештою, як і приватні навчальні заклади. Там, де успішні випускники, туди й тягнуться абітурієнти. Бо коли вступники бачать, що наші студенти потім працюють на посадах судді, адвоката, прокурора – це є показник якості навчання.

Що маємо ми? У вересні цього року нашому факультету буде вже 29 років. За цей час понад 50 осіб є чинними суддями, зокрема суддями Верховного Суду, головами апеляційних, міськрайонних, районних судів. Дуже багато суддів в адміністративному суді. Також багато успішних адвокатів і нотаріусів. А скільки випускників є юридичними консультантами потужних компаній – цього вже й не простежиш усього.

Навіть у приватних розмовах мої друзі просять порекомендувати когось зі студентів. От лише цього тижня просили трьох юристів. Нам вірять, нам довіряють і нас цінують. Це також неабияка оцінка.

Єдине, що хотілося б збільшити – кількість місць державного замовлення. Їх справді мало. Не в нашому Університеті, а в Україні загалом. Якщо колись деякі заклади мали 1000 бюджетних місць, то нині всі вступають за широким конкурсом. Усі абітурієнти об’єднуються в єдиний рейтинг. І от перша тисяча осіб потрапляють на бюджет – кожен туди, куди він подавав документи. Решта йде на платну форму. Наприклад, цього року у нас конкурсний бал на бюджет був 192. Це дуже високий бал, тому за цим критерієм юридичні факультети лише трішки поступаються медичним.

– Поговорімо про практичні методи навчання. На юридичному факультеті відкрито лабораторію медіації та відновного правосуддя.

– Це дуже своєчасний і новий напрям, роботу над яким ми готували понад три роки. Під час співпраці з Університетом імені Марії Кюрі-Склодовської (м. Люблін) я дізнався про такий вид. Там є чудовий наш колега Анжей Корибський, із яким ми домовилися про спільну роботу в медіації.

Медіація в Польщі надзвичайно розвинена. Це примирна процедура між особами, що не хочуть йти до суду. Що вона дає? Пришвидшення розгляду справи, примирення сторін між собою. У нас на факультеті ми готуємо медіаторів. Для цього передбачили курс, відкрили лабораторії, маємо сертифікованого медіатора – доктора юридичних наук Наталю Карпінську. Вона не тільки сама курує цей напрям, а й залучає до цього багато професіоналів своєї справи. Тому ми працюємо з судом, департаментами міської ради, психологами та великою кількість органів, які дотичні до процесу примирення.

Тож медіація надзвичайно актуальна, тим паче, що нещодавно ухвалено закон про медіацію. І це буде одна з професій, яку можна буде здобути на юридичному факультеті.

– Лабораторія дослідження проблем протидії насильству не менш важлива.

– Коли ми її відкривали, то тільки сподівалися на позитив і рух у цьому напрямі. Проте ми не очікували аж такого розвитку цього питання в Україні. Дуже добре, що ця проблематика вийшла на таку інформаційну орбіту. Наша лабораторія представлена не лише методичними рекомендаціями, але й співпрацею з практиками. Це спецпідрозділ «Поліна», ювенальна поліція, ювенальна превенція, юстиція, прокуратура, поліція. Йдеться про роботу над виявленням, недопущенням і тісний контакт із людьми, які страждають від домашнього насилля. Як працювати з дитиною, як працювати з жінкою, як працювати з людьми, що постраждали? Це повинен знати юрист, бо всі ці категорії мають певні проблеми, які іноді приховані.

Очолює напрям кандидат юридичних наук Зоряна Зарадюк. Зараз ми працюємо над ще одним підрозділом цієї лабораторії – відкриттям зеленої кімнати. Це кімната, в якій допитуватимуться діти за присутності психолога для того, щоб отримати інформацію у формі доброзичливого спілкування. Щоб дитина відчувала себе у комфортному середовищі й була якомога відвертішою під час розмови.

– Наскільки актуальна лабораторія цифрових технологій у праві?

– Сьогодні в Україні дуже багато відкритих цифрових реєстрів. І з ними треба навчити працювати людей. Є доволі багато так званих лайфхаків, про які більшість юристів не знають. Ми підписали важливі меморандуми з компанією «YouControl» і платформою «PravoSud». Що дає таке партнерство? Насправді, дуже багато. Так, за допомогою доступу до «YouControl» наші студенти вчаться отримувати всю потрібну інформацію про контрагента у повному обсязі. А завдяки «PravoSud» – величезному аналітичному блоку – вони мають можливість встановити до якого судді потрапить справа і яке можливе рішення він ухвалить.

Веде нашу лабораторію Наталія Вознюк. Вона має багато сертифікатів із цифрових технологій. Зародився цей напрям ще три роки тому в межах нового курсу «Юридичні інновації». Із цього курсу розвинулася аж ціла лабораторія, де постійно відбуваються безплатні онлайн-тренінги, на яких студенти можуть отримати сертифікати щодо роботи в «Дії», «Google» й інших сервісах, де застосовуються комбінації запитів-пошуків. Бо ж навіть зайва лапка чи дужка при введенні дає іноді кардинально протилежний результат пошуку.

– Про криміналістичну лабораторію із захопленням розповідають навіть студенти.

– Це наша суперлабораторія, яку намагаємося потужно розвивати, оскільки плануємо ліцензувати спеціальність «Правоохоронна діяльність». Завідує нею Ігор Гончаров – фахівець своєї справи, людина, яка частину життя присвятила експертизам. Ми розвинули лабораторію до великих масштабів, вона повністю укомплектована. Там проводяться різноманітні навчання для студентів – дактилоскопія, полігони ДТП, пошуку вибухотехніки (закуплено обладнання для міношукачів), огляд місця події, де в нас завжди є черговий «труп» і речові докази. Студенти після огляду місця складають протокол. До речі, коли до карантину відбувалися всеукраїнські олімпіади, то саме представники нашого факультету посідали другі й треті місця зі складання протоколу. Це засвідчує високий рівень підготовки.

Так, можна було би додати нові засоби й методи. Однак не все те, що застосовують у Європі, актуальне в Україні. Наприклад, одорологія – система знань про запахи та науково обґрунтовані прийоми, технічні засоби, рекомендації з виявлення, аналізу, вилучення та зберігання запахових слідів із метою подальшого їх використання в кримінальному судочинстві. Якщо в сусідній Польщі вона використовується, то в нас не є затребуваною.

– Із другої частини чудової латинської приказки «Per Аspera Аd Аstra» вийшла чудова юридична клініка «Ad Astra». Розкажіть про специфіку роботи «До зірок».

– Вона була однією з перших в Україні. Курує діяльність клініки незмінний керівник Віталій Андрійович Єлов – адвокат, представник уповноваженого Верховної Ради України у Волинській області. Людина, яка вклала в юридичну клініку «Ad Astra» велику частину свого життя. Це фантастична практика для студентів, бо адвокат, який бере у помічники студента, стає його ментором. Вони ходять на всі судові засідання, дивляться, слухають. Також «Ad Astra» – це зал судових засідань, де ми моделюємо слухання справи. У нашому розпорядженні величезний архів, сформований із 1996 року. Випускники клініки майже всі реалізували себе як адвокати або судді.

Нині клініцистів близько 50. Вони задіяні до постійних онлайн-зустрічей, презентацій і консультацій. Є два лаборанти, які записують людей на прийом. Студент приходить, проводить анкетування, готує справу, відбирає докази, а далі формує позов чи заяву. Але все це відбувається тільки під пильним наглядом наставників, які стежать за чітким дотриманням вимог. Для клієнта цей процес трішки довший, але безкоштовний і з максимально якісною підготовкою справи. Повірте, часто це набагато краще, ніж у деяких адвокатів.

– Якщо почитати Ваші праці, то в них про сімейні спори, договори зберігання, економічне моделювання в умовах децентралізації. А яка улюблена тема в юриста Демчука?

– Я спеціалізуюся на договорах, на цю тему й захищався. Не можна сказати, що то заїжджений напрям, адже він постійно змінюється. Особливо в теперішніх умовах глобалізації. Якщо колись обов’язково потрібні були підпис і мокра печатка, то нині достатньо накласти КЕП – буде той самий договір.

З’являються й інші цікаві теми. Наприклад, захист персональних даних, до якого рано чи пізно зобов’яжуть усі підприємства. Усе змінюється. Якщо колись ми мусили вичитувати реєстри, кодекси, чекати публікацій у газеті «Урядовий кур’єр», то зараз усе оцифровано; можемо знайти не лише аналітику, а й тенденції розвитку. До змін треба бути готовим, зокрема й онлайн. Знову ж наведу приклад – термін «франчайзинг» ми почали використовувати порівняно нещодавно, а в США він існує з часів заснування «МакДональдса». Тобто ми завжди повинні шукати нові теми. Можна щось любити, але бути націленим на актуальність і тренди юриспруденції.

– Зважаючи на ці швидкоплинні зміни, яким ви бачите юридичний факультет через 5, 10 років?

– Юриспруденцію завжди сприймають як класичну науку, а її представників – у недешевих костюмах і на хороших авто. І коли кажуть, що юридичний факультет – це дорого, то аргументую, що все залежить від того, як люди ставляться до навчання. Є неофіційні рекомендації, за якими ще вчилися ми і які використовуємо донині – сюди не можна приходити у спортивних штанах і кросівках. Чіткого дрес-коду, звісно ж, нема, але студент повинен відповідати елементарній формі. Це самоповага і повага до професії, якій потрібно відповідати. Тому прийти на іспит у шортах і шльопанцях – не наш варіант. Я теж одягав на прохання студентів мантію й конфедератку при спеці +36. І нічого, витримав.

Як зміниться факультет? Я думаю, у сталості традицій кардинально змінювати не потрібно нічого. Ми сьогодні працюємо успішно й продукуємо успішного випускника-юриста. Погодьтеся, це головне. Мені важливо, щоб через 10 років про юридичний факультет говорили слова вдячності.

Змінювати хіба конкретні речі – створювати нові лабораторії, які відповідатимуть духу часу, покращувати комфорт роботи. Як це буде через 10 років – не скажу, бо так далеко не загадаю. Але можу сказати, що через 5 років це буде факультет, який тісно співпрацюватиме з університетами Євросоюзу, бо величезні напрацювання вже робляться.

Та й останні досягнення не можуть не говорити самі за себе. Ми посіли 14 місце серед 250 закладів вищої освіти України з якості підготовки бакалаврів. Я вважаю, що це рівень і наше безумовне досягнення.

Спілкувався Андрій СОБУЦЬКИЙ